Історико-культурні об’єкти

Городище та замок у Надвірній

Залишки укріпленого валами городища Х – ХІІІ століть  збереглися на північно-західній околиці Надвірної. Розташована пам’ятка на високому відрозі гори Городище (597 м) на лівому березі річки Бистриці.  Легенди вказують на існування тут давнього замку.

А в міському парку Надвірної збереглися залишки  кам’яної фортеці, яка датується  початком XVII століття. Це була потужна оборонна фортеця, про що свідчить ширина стіни до півтора метра у напівзруйнованій  оборонній вежі з бійницями. Із західної сторони фортеця омивалася потоком, який тепер протікає через міський парк. Із записів, датованих 2 березня 1754 р., довідуємося, що замок був обнесений частоколом, з яким межував двірський город з кухнею. На думку історика Петра Сіреджука, Надвірнянський замок є найдавнішим замком Галицької Гуцульщини.

Пнівський замок

Пнівський замок розташований на межі міста Надвірна та села Пнів. Це кам’яна фортеця, споруджена у другій половині XVI ст. феодалами Куропатвами.

Пнівська фортеця зведена на невеликому природному підвищенні Забережжя, що в XV–XVI ст. було правим берегом Чорної Бистриці, яку нині називають Надвірнянською Бистрицею. Східну сторону замку обороняв досить глибокий яр. Із заходу замок захищав крутий схил пагорба. Споруда нагадувала гігантський неправильний п’ятикутник з вежами по кутах і товщиною стін до 1,8 м.  На території замку розміщувався палац родини Куропатвів, конюшня, інші господарські будівлі і колодязь. Дослідники стверджують, що під Пнівським замком існувала ціла система підземних ходів. Один із них нібито вів до вежі, що тепер розміщена на території парку у Надвірній. Є версія, що інший хід вів до Манявського скиту за 30 км від замку. Хоча ці ходи не збережені, однак закинуті підземні приміщення Пнівської фортеці існують дотепер.

Музей нафтопромислів Галичини

Побачити на власні очі, як на Галичині видобували нафту, можна лише у Музеї нафтопромислів Галичини, що у селі Пнів Надвірнянського району.  Музейна експозиція розділена на дві частини: в приміщенні зібрані  раритетні фото та документи, макети нафтових установок, колекція гасових ламп. Тут є зразки нафти та продукції з неї.  Та найцікавіше – на подвір’ї музею. Тут розмістили обладнання для буріння та видобутку нафти, починаючи від  XVII до початку XX століття. Тут на власні очі можна побачити історію видобутку нафти:  від найпростіших пристосувань, таких, як перші копанки, з яких кінськими хвостами добували нафту, до сучасних нафтових вишок. Усе справжніх розмірів, а окремі зразки – діючі, і можна побачити, як вони працюють!

Дерев’яна церква села Зелена

Церкву у селі Зелена збудували у 1796 році. При храмі тоді також відкрили    однокласну церковно-парафіяльну школу. Зеленська церква за походженням є греко-католицькою, згодом – з 1946 року – православна, з 1990 – знову перейшла у власність греко-католицької громади. Була і є до сьогодні основним центром духовності і культури. Село Зелена розташоване за 20 км від Надвірної.  Через село проходить автодорога Надвірна — Бистриця.

http://decerkva.org.ua/fra/zelena.html

Етнографічний музей села Черник

Тут зібрано понад 200 експонатів. Серед них – знаряддя праці, місцевий одяг, предмети побуту. Висвітлена історія місцевої школи та церкви.  Відкрили музей у місцевій школі у жовтні 2002 року одночасно з відкриттям пам'ятника першому учителю Черниківської школи – Антіну Онищуку. Він не лише навчав місцевих дітлахів, а й збирав місцеві легенди, записував історію села та відшуковував старовинні експонати, які згодом стали основою музею.

Монастир поблизу села Максимець

За 4 кілометри на захід від села Максимець (30 км від Надвірної) науковці виявили місце колишнього монастиря. У північно-східній частині гори Монастир віднайшли вирівняний майданчик, захищений від вітрів. Звідти бере початок потік Монастир, який згодом переходить у Монастирський Звір, що протікає вздовж гори зі сходу, а далі впадає в річку Дощину. У цьому ж напрямку від гори Монастир є гора Боярин (1679 м), а на південний захід – гора Ґавор (1551 м). Назва гори Ґавор співзвучна з назвою гори Фавор (івр. Тавор), що височіє за 9 км від Назарету (Ізраїль), на якій, за християнською традицією, відбулось Преображення Господнє. Відтворення назв священних для християн гір чи рік біля заснованих монастирів було поширеним явищем у середньовіччі й Новому часі. На сьогодні історичних відомостей про діяльність монастиря не виявлено. Інформація про монастир біля села Максимець запроваджується у науковий обіг вперше.

Бункер полковника УПА "Грома"

Остання криївка УПА – бункер "Грома" – розташована в заповідному урочищі "Джурджі" на схилі гори Березовачка на висоті близько 1300 метрів над рівнем моря.

Збудували бункер четверо повстанців восени 1953 року в суворих умовах конспірації. Зиму 1953-1954 років в ньому прожили 6 воїнів УПА, серед яких був і останній командир Військової округи "Говерла" УПА "Захід" полковник "Грім" (Микола Твердохліб), який загинув тут разом з дружиною.

Відреставрували бункер члени Студентського братства, Малої академії народних ремесел та родина Яремчуків в 1992 році.

Церква села Бистриця

Пам'ятками архітектури державного значення у селі Бистриця є дерев'яна церква св. Юрія Переможця та дзвіниця. У 1898 році церкву збудували та освятили на честь Святого Великомученика Юрія Переможця. Та в 1915 році цей невеличкий храм спалили угорці. У 1924 році на місці знищеної святині постала нова дерев'яна церква.  Її будували два роки. Храм перебуває  в користуванні православної громади села Бистриця.