Сьогодні з вдячністю та пошаною згадуємо людину, яка стояла біля витоків становлення природного заповідника «Горгани» — Мирона Богдановича Шпільчака.
Кандидат сільськогосподарських наук, висококваліфікований фахівець, мудрий керівник і щира людина, він присвятив своє життя справі охорони природи Українських Карпат. Розпочав свою трудову діяльність у 1966 році на Прикарпатському мебельному комбінаті учнем столяра. З 1966 по 1978 рр. - працював лаборантом, інженером Карпатського філіалу Українського науково-дослідного інституту. З 1985 по 1991 рр. працював у Карпатському державному природному парку заступником директора з наукової роботи. З 1991 по 1996 рр. очолював Український науково-дослідний центр "Біогумус". В листопаді 1996 року був призначений на посаду директора природного заповідника "Горгани". Саме під керівництвом Мирона Богдановича природний заповідник «Горгани» почав формуватися як повноцінна наукова установа. У перші роки діяльності були організовані наукові експедиції за участю дослідників з України та Польщі, започатковано науковий гербарій, закладено фенологічні пункти та розпочато масштабні дослідження смерекових лісів Горган. Було обрано ділянки для створення постійних пробних площ, а також розроблено перший проєкт організації та проєкт розширення території природного заповідника.
Відмовившись від посади директора у зв’язку із хворобою, Мирон Богданович продовжив невтомно працювати заступником директора з наукової роботи (з 1998 по 2018 роки), вкладаючи свої знання, досвід і серце у розвиток заповідника. Саме в цей період було проведено низку важливих досліджень і природоохоронних ініціатив: обстеження кам’яних розсипів для вивчення природного заліснення, інвентаризацію флори та фауни, моніторинг рідкісних видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних списків.
Завдяки його праці було закладено 50 постійних лісових пробних площ для вивчення динаміки лісових екосистем, започатковано 12 гідропунктів, обліковано значну частину місць зростання сосни кедрової європейської, прокладено науково-пізнавальні стежки, створено вебсайт природного заповідника, розроблено другий проєкт організації території заповідника та його природних комплексів.
Мирон Богданович активно розвивав міжнародну співпрацю. Заповідник став складовою частиною Смарагдової мережі Європи, а також розпочав співпрацю зі Всесвітнім фондом охорони дикої природи в межах проєкту «Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат». У рамках цієї роботи заповідник отримав сучасне обладнання.
Разом із колегами Мирон Богданович працював над збереженням недоторканої природи Горган, присвячуючи частину свого часу й даючи свій голос у боротьбі з нелегальними рубками та виступаючи проти захоплення природних ресурсів карпатського краю у приватні руки.
Особливо важливою сторінкою стала праця над збереженням пралісів Горган — праліси природного заповідника «Горгани» були включені до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Це стало визнанням унікальної природи Горган і великої багаторічної праці людей, серед яких Мирон Богданович був одним із найвідданіших.
Під керівництвом Мирона Богдановича підготовлено і видано 20 томів Літопису природи.
Він залишив після себе не лише наукові здобутки та реалізовані проєкти. Він залишив приклад справжньої відданості природі, любові до Карпат і відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Світла пам’ять Мирону Богдановичу Шпільчаку — людині, яка все своє життя присвятила збереженню дикої природи Горган. Його праця назавжди залишиться частиною історії заповідника та Українських Карпат.
